Більшість людей думає, що цькування складається лише з фізичних залякувань і словесних образ, проте булінг вміщує в себе набагато більше ознак. Наразі ми пропонуємо вам ознайомитися з основними видами шкільного цькування, аби в майбутньому вберегти ваших дітей від небезпеки.

Фізичне залякування

Цей вид залякування є одним з найпоширенішим і таким, що легко ідентифікувати. Булінг за допомогою агресивного фізичного залякування полягає в багаторазових повторювальних ударах, стусанах, навмисних штовханнях.

Найчастіше діти не розповідають про те, що стали жертвами фізичної розправи ні батьками, ні вчителям. Але ви можете помітити подряпини, удари, синці, скарги на погане самопочуття, біль у животі. У такому разі почніть з дитиною не нав’язливу розмову про школу, відносини з однокласниками, а далі підштовхуйте її до розмови про конфліктні ситуації.

Вербальний булінг

Словесні залякування включають в себе вживання образливих слів, погрози, зневажливі коментарі на адресу кого-небудь. Діти обирають свою жертву від залежності від того, як вона виглядає і як себе поводить. Словесні образи важко ідентифікувати, тому що вони трапляються тоді, коли поряд немає дорослих. Вербальний булінг – це погрози, зневажливі коментарі, образливі слова тощо. Численні дослідження доводять, що діти, які зазнали прояву вербального булінгу, часто замикаються в собі, до того ж образи – залишають глибокі душевні рани.

Реляційна агресія (або соціальний булінг)

Це підступний тип залякування, який часто залишається непоміченими батьками і вихователями. Іноді реляційна агресія називається емоційним залякуванням і включає в себе такі соціальні маніпуляції:

• Виключення людей з групи;
• Розповсюдження чуток;
• Маніпулювання.

Ви можете помітити зміну поведінки дитини, її небажання брати участь у різних шкільних заходах, вступати в учнівські клуби чи спільноти, бажання бути на самоті.

Кібер-залякування

Кібер-булінг – це використання технологій для погроз та переслідування стосовно іншої людини. Прикладами кібер-залякування є: розміщення агресивних коментарів про будь-яку расу чи релігію, вірусна атака, публікація погроз, поширення неправдивих чуток за допомогою електронної адреси чи текстових повідомлень у соціальних мережах.

Сучасні технології дозволяють кібер-булерам залишатися анонімними та ізольованими від ситуації.

Намагайтесь стежити за тим, скільки часу ваша дитина витрачає часу в інтернеті, з ким спілкується, які в неї емоції під час переписки з віртуальним другом чи знайомим. Можна заздалегідь дитині повідомити про тимчасові обмеження користування інтернетом і обов’язково попередити, якщо вона піддається кібер-залякуванню, то не повинна на це гостро реагувати і провокувати кривдника. Про проблему треба негайно розповісти батькам.

Сексуальний булінг  

Сексуальне булінг – це  принизливі погляди, жести, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти тощо.

Найчастіше дівчата стають жертвами сексуального булінгу. Закохана дівчинка відправляє своєму хлопцю фотографію і коли вони розлучаються, він ділиться цієї світлиною в школі. Дівчина стає об’єктом сексуальних знущань, однокласники насміхаються над її тілом, ображають і роблять вульгарні коментарі.

Упереджений булінг

Це вид цькування ґрунтується на упередженості щодо людей іншої раси, релігії або сексуальної орієнтації. Упередження можуть охоплювати інші види булінгу, такі як: кібер-залякування, словесні образи, фізичні знущання тощо.Часто цей вид знущань є серйозним і відкриває двері для ненависті, яка може перерости у скоєння злочину.

Повагу до людей потрібно виховувати ще з самого малку. Неможливо прищепити толерантність дитині, яка не поважає себе і вживає образливі слова. Для початку познайомите дітей з народами світу, їхніми звичаями і традиціями, розкажіть про особливі відмінності людей: комусь подобається фарбувати волосся у зелений колір, а іншим – носити надто яскраві речі. Це абсолютно нормально. Як і той факт, що є люди іншої раси та віри.