Сьогодні виповнюється 30 років з дня Чорнобильської катастрофи, найбільшої техногенної аварії в історії ядерної енергетики. Минуть роки і десятиліття, а чорний день Чорнобильської трагедії все одно хвилюватиме людей, - і тих, кого він  зачепив своїм недобрим крилом, і тих, то народився далеко від скривдженої землі. Проблеми Чорнобиля – це біль України.

       Уся школа взяла участь у відзначенні цієї скорботної дати.      У фойє вчитель хімії Катеренюк Р.Г. організувала виставку стінгазет «По кому звучать Чорнобильські дзвони?», а бібліотекарі Кирстюк Н.В., Кирстюк І.П. оформили книжкову виставку.

       «Чорнобиль – скорбота пам’яті людської» - під такою назвою пройшов позакласний захід в Кам’янській ЗОШ І-ІІІ ступенів. Його підготували вчителі історії  Воробець М.С., Карлійчук Т.М. та педагог-організатор Чижемська Д.В.

     Учні школи зворушливо розповіли про аварію та її жахливі наслідки, декламували вірші. Страх огортав душу при розповіді про скалічені долі людей, про мільйони загиблих.  Ліквідатор чорнобильського лиха Паскарюк В.М. поділився спогадами про  враження, які він відчув у ті страшні дні. Про них він написав вірш «Чорнобиль… Чорна біль».

     Діти та вчителі пройнялися почутим і побаченим, а сльози на очах були тому доказом. Присутні вшанували хвилиною мовчання тих, кого уже немає серед живих і в знак пам’яті запалили свічки..

    Пам’ятаємо про них і робимо усе, щоб ніколи не падала на землю гірка зірка Полин… Поряд з болем Чорнобиль дав нам кілька моральних уроків трагедії: 1-й урок – безвідповідальності;2-й урок – милосердя; 3-й урок – патріотизму.

     Мимоволі хочеться гукнути: «Люди! Схаменімося! Дзвони Чорнобиля б’ють на сполох! Не питайте по кому подзвін. Він по кожному з нас.» Урятований світ – найкращий пам’ятник тим, хто загинув у чорнобильському пеклі.

     А наостанок прозвучала  «Молитва за Україну» у виконанні усіх учасників заходу.

    Цінність таких зустрічей неоціненна. Вони виховують глибоку повагу до людей, які віддали своє життя в ім’я майбутнього життя людства, розвивають почуття гордості за свій народ, прищеплюють любов до рідного краю.

В.Паскарюк 26.04.2016

Чорнобиль… Чорна біль…

І чорна рана на тілі країни.

І чорний спомин тої чорної днини,

Коли розлетілася звістка

Про ту чорну ніч

Та ніч була як і всі ночі:

Світили зорі, люди всі спали.

І раптом вибух страшний серед ночі,

Чорний вибух, а люди не знали,

Що смерть завітала і всіх знищить хоче.

Вмирали люди в ту ніч,

Багато і сьогодні вмирають.

Про ту чорну біль всі у світі знають.

Цезій і стронцій, ізотопи смертельні.

І мучать людей ті муки пекельні.

Є спомини світлі у людей,

А оце спомин чорний.

І біль у грудях і біль всенародний.

Сльозинка в очах, море сліз…

Жахливий чорний катаклізм.

І ось тут із минулого погляд у майбутнє.

Якщо вже минуле таке незабутнє,

Нехай незабутнім майбутнє буде.

Цікаво - майбутнє що нам принесе?

Молімо Бога, щоб таке не творилось.

Благаємо Бога, щоб не повторилось

Те чорне страхіття і щоб лихоліття

Ніколи не входило у долі людей.

Щоб з кожного дому, і з кожних дверей

Лунали вітання і посмішки щирі.

Щоб кожного року перший дзвінок

Всіх звав на той перший відкритий урок.

Щоб дзвоник останній в життєву дорогу

Випускників відпускав від шкільного порогу.

Бажаю я вам, вчителям, і всім дітям

Ніколи не чути такого страхіття.