Літо – це довгоочікувана яскрава пора канікул. Своїми сонячними днинами, зеленню й чистими джерелами незвіданих країв літо кличе подорожувати, отримувати нові враження, запасатися ними на холодну й похмуру пору. Щорічно наметовий дитячий табір «Райдуга» Глибоцького ЦТКСЕУМ збирає всіх, хто любить природу, надає перевагу перебуванню на свіжому повітрі, не боїться фізичних навантажень і дає  їм можливість запастися незабутніми враженнями і позитивним зарядом на довгий час від ночівлі в наметі під зоряним небом, друзів й однодумців навколо багаття, що приємно потріскує й розкидає навколо іскри-світлячки, вранішнього чаю на свіжому повітрі . Вихованці туристсько-краєзнавчих об’єднань Глибоцького ЦТКСЕУМ, учні Кам’янської ЗОШ, здійснили похід першої категорії складності за маршрутом: смт. Ясіня – пол. Шиса – г. Петрос (2020м.) – екопосвіжому повітрі та не боїться фізичних навантажень та дає можливість запастися незабутніми враженнямист КБЗ «Свідловина» - г.Говерла(2061м.) - оз.Несамовите(1750м) – г.Шпиці(1863.) - пол. Маришевська – г. Кострича (1586м.)– пол. Веснарка – пер. Кривопільський – пер.Ріжі – пер. Суха Росіч – г.Горді-Добротівська (1357м.)– г.Товстий – г.Буковинка – г. Чорний Погар(1266м.) – г.1259 – г.Куніклива(1261) – г.Ягідна – г.Вовча – г.Круглоявірник – пол.Явірник – г.Горган-Явірницький – г.Згар – пол.Катерина – пол. Буковець – пер.Переслоп – пол. Щівка – г.Синячка – г.Лисак – г.Кливка – г.Прилученка – пол.Стайки – г.Добриця – с.Делятин. Розпочався маршрут неймовірно захоплюючими мандрами Чорногірським хребтом, який залишив незабутні враження та подарив неповторні відчуття. Першим зустріли нас вершини гір Петрос та Говерла , сходження на які запам’ятаються на довгий час, як неймовірна захоплююча пригода. З вершини Петроса відкривається чудова панорама – саме звідси можна спостерігати усі найвищі гірські масиви Українських Карпат. У східному напрямку проглядається увесь Чорногірський хребет, на якому виділяється найвища вершина України – г. Говерла, а на самому горизонті можна розгледіти Чорну гору (Піп Іван Чорногірський), вершина якої увінчана руїнами астрономічної обсерваторії. На заході видніється Свидовецький хребет, у північно-західному напрямку – гірський масив Горгани, а на півдні – Марамороські або Гуцульські Альпи, по яких проходить державний кордон з Румунією.
Насолоду природньої краси подарувало найвисокогірніше озеро Чорногірського масиву - Несамовите. Воно лежить в межах Карпатського національного парку, в льодовиковому карі на східних схилах гори Туркул. До речі, з озером Несамовите пов'язано багато легенд. Гуцули вірять, що це місце, де народжується град і створюється погода на Чорногірському хребті. Кожен, хто потурбує озеро - скупається в ньому або кине камінь чи сміття - ризикує викликати велику негоду з дощем, градом, громом і ураганним вітром. Ще одна легенда більш оптимістична. Вона свідчить, що кожен хто вмиється водою з озера - до кінця року зустріне свою любов. 
Вразили природні кам’яні насипи подібні до велетенських веж які розташовані на висоті більше 1800 метрів, утворюючи цілі кам’яні коридори. Кожна брила — до 40 метрів заввишки. Назва “Шпиці” добре описує настрій цієї гори. Гострі скелі її виступів немов падають у безодню, і навіть дивитись униз моторошно.
Фішкою походу став вузький і гострий гребінь хребта Явірник, вкритий брилами величезних розмірів, стрімкі схили з кам'янистими розсипами, поодинокі свічки кедрів, і ягоди брусниці під ногами. З хребта відкриваються чудові краєвиди на масив Східних Горган: буквально поруч Хом'як і Синяк, трохи далі Добушанка.
Для когось ця мандрівка була бажаним відпочинком, романтичною прогулянкою, для інших – випробовуванням на витривалість. Проте кожен із учасників походу відчув на собі всі принади і непідступність гір, їх неповторну красу та колоритну атмосферу, і з нетерпінням чекатиме наступного походу, щоб знову поринути у царство синіх гір, та відчути себе частинкою цього дивовижного світу.