Без пристрасті до книжки людині

 недоступні культура сучасного світу,

інтелектуальне і емоційне вдосконалення

                                                                                      В.Сухомлинський

На жаль, у наш час значення читання знецінилось. Друковане слово втрачає свою виключну роль у загальному інформаційному просторі. Сучасні діти більше глядачі, ніж читачі. Головне завдання – повернути інтерес до книжки, до читання, до пізнання, адже це велика радість, можливість розуміння світу. Гарна книжка впливає на почуття дитини, виховує її, доводить, що світ та життя прекрасні. Згадаємо Дідро: «Коли люди перестають читати, вони перестають мислити». Багато вчителів знаходять час і бажання провести уроки любові до книжки. Разом зі старшими школярами слідкують за новинками літератури, обговорюють їх у позакласний час.

Учителі зарубіжної літератури Кам’янської ЗОШ І-ІІІ ступенів Пагіна С.М., Чобан М.П., бібліотекар Кирстюк Н.В. та вчитель географії Божескул Л.В. організували та провели з учнями 5, 7, 9 класів екскурсію в Наукову бібліотеку Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича.

Екскурсовод Мурашевич Т.Д. цікаво розповіла про архітектуру та історію становлення бібліотеки, про бібліотечний фонд, який налічує біля 3-х мільйонів екземплярів книг на багатьох мовах світу, різних років видання. Ось який відгук залишили дев’ятикласники про відвідини бібліотеки: «Мене вразили масштаб бібліотеки і її духовність. Перебування серед таїни книг надихає на щось неймовірне. Ти ніби подорожуєш у часі, відчуваєш дух минулого. Нам показали цікаві книги різних розмірів та різної ваги, позолочені, обтягнуті шкірою» (Любов Т.). «Я багато нового дізналася про життя книг. Ми були у книгосховищі, що нагадало нам лабіринти. Найбільше мені сподобались книги, оздоблені деревом, шкірою і золотом» (Світлана М.). «Коли я потрапив у книгосховище, у мене було відчуття, ніби я у книжковому раю» (Вадим З.). «Ми пройшли 6 поверхів книгосховища, і чим більше ми розглядали книги, періодичні видання, каталоги, то з’являлося бажання частіше відвідувати бібліотеку і відкривати для себе таємничий світ Книги» (Анастасія В.).  «Мене вразили розміри книжок: від сірникової коробочки до газети. Від кількості книг у мене губилися очі» (Емілія Б.).

Наостанок нашої зустрічі з духовністю ми подарували бібліотекарю книгу Гомера «Іліада» 1935 року видання з власної бібліотеки першого директора середньої школи села Кам’янка Морванюка В.К.

Покидаючи царство книг, ми дійшли висновку: бібліотеки були є і будуть скарбницею мудрості і знань.