Існує переконання, що традиція пекти паски походить ще з дохристиянських часів. Однак традицію освячувати хліб під час великодньої Літургії започаткували ще апостоли. На знак незримої присутності серед них Спасителя вони залишали за столом під час трапези вільне місце і клали перед ним хліб (грецькою - "артос"). Куліч, або ж паска - це і є домашній еквівалент артоса, що досі залишається одним із найдавніших символів Воскресіння Христового.

Учні нашої школи мали змогу власноруч спробувати пекти паску. Майстер-клас провела вчитель українознавства Бобул В.В.. Діти дізналися багато цікавого про традиції, пов’язані з випіканням, а також походження візерунків та їх різновиди. Не обійшлося, звісно ж, і без куштування запашних виробів.

У давнину казали: коли даруєш писанку, то ніби вручаєш листівку з найтеплішими побажаннями…адже у візерунках та химерних переплетіннях рисок, ліній та завитків закодовані послання на щастя, долю, любов та добробут. Процес розпису є сакральним священнодійством, під час якого необхідно думати про світле та приємне.

Вчитель інформатики Крамар О.І. поділилася своєю майстерністю з охочими опанувати мистецтво розпису. Вона розповіла про технологію роботи з писачком, приготування фарби, етапи роботи, нанесення ескізу-візерунка.

Учні мали змогу поринути у магічний світ української народної писанки.